Алгоритм дій

Алгоритм дій

Вакцинація: від яких хвороб варто захиститись

Вакцинація: від яких хвороб варто захиститись

Вакцинація щороку рятує 2-3 мільйони людей у всьому світі від небезпечних хвороб та запобігає 1,5 мільйонам летальних випадків від інфекційних хвороб.

В Україні Календар профілактичних щеплень передбачає вакцинацію проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. За державні кошти МОЗ України закуповує вакцини за Календарем і таким чином гарантує можливість українцям отримати безоплатні щеплення проти цих хвороб.

Також є рекомендовані щеплення, що не входять в обов’язковий перелік, але можуть захистити від небезпечних хвороб. Такі вакцини можна придбати за власний кошт в аптеці або зробити щеплення у приватній клініці.

Вітряна віспа

Вітряна віспа є однією з найпоширеніших інфекцій у світі. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом та є надзвичайно заразним.

Вітряну віспу ще називають «вітрянкою». Захворювання зазвичай переноситься легко, проте можуть виникнути ускладнення. Більшість з них зумовленні приєднанням бактеріальної інфекції, наприклад, пневмонії. Також може виникнути ураження нервової системи та сепсис. Важкий перебіг хвороби та ускладнення частіше бувають у людей з ослабленим імунітетом, літніх, немовлят.

В багатьох країнах світу щеплення від вітряної віспи входить до переліку обов’язкових. В Україні вона рекомендована для тих, хто входить у групу ризику, а також жінкам, які планують вагітність та раніше не хворіли на вітряну віспу, оскільки вірус здатний проникнути через плаценту до плоду та викликати  негативні наслідки. Для забезпечення раннього захисту від інфекції достатньо двох доз вакцини.

Папіломавірус

Причиною 70% випадків раку шийки матки є папіломавірус. Папіломавірус передається під час статевого контакту, зокрема, контакту «шкіра до шкіри» в інтимних зонах. Більшість людей заражаються вірусом папіломи людини (ВПЛ) невдовзі після початку статевого життя. Інфікування відбувається безслідно, однак зумовлює зміни в клітинах слизової оболонки шийки матки, що може призвести до розвитку раку.

Попередити інфікування ВПЛ можна щепленням, що на 90% зменшує ймовірність новоутворень.

Вакцинацію краще робити до початку статевого життя. Рекомендований вік для імунізації  проти папіломавірусу – 9–14 років.

1 800 доз двовалентної вакцини проти ВПЛ закупила AHF Ukraine для 600 дівчат з ВІЛ у 23 регіонах України.

Вакцини проти папіломавірусу  застосовують у 84 країнах світу, наприклад, у США, Канаді та більшості країн ЄС. Близько 80 мільйонів людей вже вакцинуватись проти папіломавірусу. Ефективність та безпечність вакцин проти ВПЛ підтверджено численними міжнародними дослідженнями.

Гепатит 

Гепатит А — вірусне захворювання печінки. В Україні трапляються його спалахи через забруднення води. Щеплення від вірусного гепатиту А (ВГА) рекомендовані дітям і дорослим. Також вакцинація від гепатиту А рекомендована всім, хто планує відвідати країни, де він поширений, зокрема: Африку, Азію і Південну Америку.

Щодо вірусного гепатиту В (ВГВ), то з 2000 року вакцина від нього входить до Календаря профілактичних  щеплень. Для дітей вона безкоштовна. Для дорослих ця вакцина входить до переліку рекомендованих. Імунізація проти гепатиту B захистить людину від небезпечних наслідків вірусної інфекції: цирозу і раку печінки. Схему вакцинації і дозування препарату підбирає лікар (залежно від віку та медичної історії пацієнта).

Детальніше про вірусні гепатити  та їх лікування читайте за посиланням : https://bit.ly/2uIOrGq

Пневмококова інфекція

У всьому світі пневмококова інфекція — одна із основних причин смертності серед дітей до 5 років. Згідно з оцінками ВООЗ щороку у світі реєструють 1,6 млн летальних випадків внаслідок пневмококових захворювань, близько 50% з них – серед дітей до 5 років.

Пневмокок є причиною таких небезпечних захворювань, як менінгіт, бактеріємія та сепсис. У 2018 році зареєстровано 43 випадки пневмококового менінгіту, із них 10 — серед дітей віком до 17 років.

Найбільше випадків серед дитячого населення — 50% (5 осіб) зареєстровано у віці 5–9 років.

Захиститися від захворювання можна, отримавши дозу відповідної вакцини. Дітям вакцинацію проти пневмококової інфекції можна проводити одночасно з іншими вакцинами, передбаченими Календарем.

Щепитися можливо у будь-якому віці. Щеплення проти пневмококової інфекції не включено до обов’язкових профілактичних щеплень Календаря — воно належить до рекомендованих щеплень.

Менінгококова інфеція

Менінгококовий менінгіт — небезпечна інфекція, яка вражає оболонки головного та спинного мозку. Якщо вчасно не розпочати лікування, то 50% випадків закінчуються летально.

До груп ризику належать діти, люди з ослабленим імунітетом, вагітні, мікробіологи, які працюють в лабораторіях з патогенними бактеріями.

Також до групи ризику належать мандрівники, які подорожують в країни Африки, на південь від Сахари, від Сенегала до Ефіопії. Цей регіон називають “поясом менінгіту.

На сьогоднішній день вакцинація є найкращим способом захистити себе та своїх дітей від бактеріального менінгіту

Ротавірусная інфекція

Ротавіруси є найбільш поширеною причиною важких діарейних захворювань у дітей молодшого віку в усьому світі.

За останні 10 місяців минулого року в Україні було зареєстровано 9 тис. випадків ротавірусного ентериту.

Майже кожна дитина у світі, до досягнення 5-річного віку, заражається ротавірусом принаймні один раз. Однак з кожним наступним зараженням імунітет посилюється.

Джерелом ротавірусів є людина. Інфікування відбувається фекально-оральним шляхом як безпосередньо, так і під час контакту з поверхнями і предметами, що могли бути забруднені: іграшками, підлогою, меблями, одягом тощо, а також під час їжі.

Основними методами профілактики ротавірусної інфекції є вакцинація та дотримання правил особистої гігієни. Вакцина захищає від ротавірусних гастроентеритів і розвитку тяжких форм захворювання.

Для забезпечення раннього захисту від інфекції достатньо дві дози. Курс вакцинації слід завершити до досягнення дитиною віку 24 тижні.

Грип

Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Найчастішим ускладненням хвороби є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до летальних наслідків.

Захистити себе і своїх дітей від грипу допоможе вакцинація. Це найефективніший та найбільш безпечний метод протистояти цій хворобі.

Вакцинуватися краще до початку циркуляції вірусу грипу.  Проте вакцинуватись від грипу не пізно упродовж усього сезону активності захворювання. Захисні антитіла в щепленої людини виробляються від 7 до 14 днів. Вакцинуватись від грипу необхідно щороку. Детальніше про грип та його симптоми читайте за посиланням:https://bit.ly/2FJHUxE

Панкреатит: причини та симптоми

Панкреатит: причини та симптоми

Панкреатит – це запалення підшлункової залози, яке часто прогресує через надмірне споживання алкоголю та жирної, смаженої їжі. Найчастіше хворобу діагностують у дорослих. Вона розвивається через порушення відтоку секрету підшлункової залози.

Підшлункова залоза – це орган змішаної секреції, що виконує ендокринну й екзокринну функцію. Остання відповідає за синтез панкреатичного соку. До його складу входять ферменти, які допомагають організмові перетравлювати їжу.

Панкреатичний сік має потрапляти до дванадцятипалої кишки, де він бере участь у травленні. Проте під час запального процесу він залишається у підшлунковій залозі, де руйнує її тканину. Так відбувається автоперетравлення (аутоліз), яке впливає на формування панкреатиту.

Класифікацій хронічного панкреатиту є дуже багато, тому далі будуть наведені лише поширені причини та симптоми панкреатитів.

Причини 

  • зловживання алкоголем і тютюнокурінням. Алкоголь може стати причиною погіршення відтоку панкреатичного соку;
  • травма живота;
  • переїдання та перевага жирної, смаженої та гострої їжі у харчуванні.

Також на розвиток хвороби можуть впливати інші проблеми зі здоров’ям: пухлини, що перешкоджають відтоку панкреатичного соку в дванадцятипалої кишки (ДПК), порушення прохідності жовчовивідних шляхів, гастрит, гепатит, жовчнокам’яна хвороба, холецистити та інше.

Симптоми панкреатиту

  • Нападоподібний гострий біль переважно значної інтенсивності. Біль з’являється у верхній частині живота та може віддавати у спину;
  • збільшення кількості слини, відрижка, печія, нудота, блювання, яке не приносить полегшення;
  • знижений або відсутній апетит;
  • вживання їжі викликає напади болю, тому хворі часто свідомо обмежують себе в їжі;
  • здуття, бурчання в животі та проноси (3-4 рази на день);
  • при певних видах панкреатиту може бути лихоманка, гіпотонія, тахікардія та загальна слабкість.

Ускладнення

Панкреатит може стати причиною механічної жовтяниці. Це порушення відведення жовчі по жовчовивідних шляхах. Вона може спровокувати холангіт – гнійне запалення жовчовивідних шляхів.

Також через неї може виникнути асцит. Це скупчення рідин у черевній порожнині. При наростанні асциту, проводять проколювання живота для того, щоб випустити зайву рідину.

Одним із ранніх ускладнень хвороби може стати діабетична кома. У людини, яка перехворіла панкреатитом за кілька років може також розвинутися цукровий діабет.  Також можуть утворитися шлунково-кишкові та жовчні нориці. Це патологічні канали, які з’єднують патологічні осередки або внутрішні органи. Вони лікуються хірургічно.

Можливими ускладненнями можуть бути гостра печінкова та ниркова недостатність.

Поради

  • ваш режим харчування повинен завжди бути помірним;
  • дотримуйтеся балансу жирів і білків у раціоні;
  • не зловживайте алкоголем та киньте курити;
  • вживайте медикаменти лише за призначенням лікаря.

У групу ризику входять люди, які вживають алкоголь, курять, мають жовчнокам’яну хворобу, гепатит, гастрит, гормональні порушення та муковісцидоз (як правило, стає причиною панкреатиту у дітей). Таким людям варто контролювати перебіг хвороби та регулярно проходити огляди у лікаря.

Симптоми панкреатиту дуже схожі на більшість хвороб шлунково-кишкового тракту, тому варто одразу звертатися до гастроентеролога, адже своєчасна діагностика та правильне лікування можуть вберегти вас від наслідків.

 

 

Діабет: як зменшити ризики?

Діабет: як зменшити ризики?

Діабет – це хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін. Інсулін – це гормон, який регулює рівень цукру (глюкози) у крові.

Діабет поділяють на три типи: І, ІІ та гестаційний (діабет під час вагітності).

Діабет І типу

За даними ВООЗ людей з І типом діабету найменше.

Цей діабет пов’язаний з дефіцитом вироблення інсуліну організмом. Причини розвитку цього типу досі невідомі.

Діабет ІІ типу

Найпоширеніший тип діабету у світі. Він пов’язаний із неефективним використанням інсуліну організмом. Як правило, виникає через надлишкову вагу та гіподинамію.

Симптоми обох типів діабету схожі, проте при ІІ типі діабету вони не такі чіткі.

  • – надмірне сечовиділення;
  • – спрага;
  • – постійне відчуття голоду;
  • – втрата ваги;
  • – постійне відчуття втоми;
  • – погіршення зору.

 

Ускладнення характерні для обох типів діабету 

Гострі: кетоацидоз, гіпоглікемія, гіперосмотична кома, лактоцидотична кома.

Пізні: ретинопатія – ураження сітківки ока. Може призвести до повної втрати зору. Часто ретинопатія зустрічається у хворих 2-м типом діабету.

Ангіопатія – порушення проникності судин, через що вони стають ламкими. Розвивається швидко, іноді менш ніж за рік. З’являється схильність до тромбозу і атеросклероз.

Полінейропатія – це втрата чутливості до болю і тепла в кінцівках. Найчастіше розвивається по типу «рукавичок та панчіх», починаючи проявлятися одночасно у нижніх і верхніх кінцівках.

Діабетична стопа – ускладнення, при якому на стопах з’являються відкриті виразки та гнійні нариви. Це призводить до ампутації кінцівки. Тому хворі на діабет повинні особливу увагу приділяти гігієні ніг. В Україні працюють спеціальні кабінети “Діабетичної стопи”, де медики надають всі послуги із догляду за ураженою частиною тіла хворого.

При хронічних ускладненнях страждають нирки, нервова система, судини та шкіра хворого.

Гестаційний цукровий діабет 

Гестаційний цукровий діабет (ГЦД) – підвищення рівня глюкози плазми крові у період вагітності.

Причиною такого збільшення є не дефіцит власного інсуліну, а фізіологічне підвищення рівню інсуліну крові на фоні високих рівнів глюкози в крові.

Це наслідок надлишку плацентарних гормонів (плацентарний лактоген, естрогени, прогестерон). Вони пригнічують дію інсуліну.

Симптоми: ГЦД часто протікає безсимптомно, тому важливо зробити плановий скринінговий тест, щоб попередити проблему.

Усім вагітним жінкам, згідно з наказом МОЗ України № 417, проводиться стандартний скринінговий глюкозо-толерантний тест. Він виявляє порушення вуглеводного обміну у терміні 24-28 тижнів. Якщо жінка знаходиться в групі ризику розвитку ГЦД, то тест проводять відразу після першого візиту до лікаря.

Ускладнення:

Діабетична фетопатія – порушення нормального розвитку плоду через тривалий вплив на ембріон материнської крові із підвищеним рівнем глюкози.

Діти з діабетичною фетопатією народжуються з надлишковою вагою тіла, проте, зменшеними мозком. Більшість малюків із діабетичною фетопатією мають серцеву недостатність.

Одразу після народження цим малюкам потрібно перевірити рівень цукру у крові та контролювати його протягом певного часу, адже є загроза розвитку важкої гіпоглікемії.

Після пологів у матері та дитини може виникнути діабет ІІ типу.

Нагадуємо, що вживати будь-які пероральні препарати, що знижують цукор у період вагітності категорично заборонено!

 Поради для людей з високим ризиком захворіти на діабет 

  • Не вживайте “швидких” вуглеводів
  • Обмежуйте складні вуглеводи
  • Додавайте до режиму дня аеробне фізичне навантаження
  • Контролюйте рівень глюкози в крові
  • Тримайте вашу вагу в межах фізіологічної норми

Допомога людям із діабетом в Україні

Пацієнт, який уклав декларацію зі своїм лікарем, має доступ до безоплатного гарантованого державою пакету медичних послуг на первинній ланці. У цьому пакеті є низка послуг, обстежень та аналізів спрямовані на профілактику, ранню діагностику та лікування діабету ІІ типу.

Із 1 квітня 2019 року запрацювала оновлена програма реімбурсації “Доступні ліки”. Реімбурсація – це відшкодування частини або повної вартості ліків державою від серцево-судинних захворюваннях, діабету ІІ типу та бронхіальної астми.

Для лікування діабету ІІ типу виписано 1,4 млн електронних рецептів, за якими понад 395 тис. пацієнтів отримали життєво необхідні медикаменти безоплатно або з невеликою доплатою.

У 2020 році у межах Програми медичних гарантій-2020 запрацює програма реімбурсації інсулінів, на яку спрямують 977 млн грн. Завдяки електронному рецепту пацієнт, який уклав декларацію про вибір свого лікаря, зможе отримати ліки для інсулінотерапії у будь-якій зручній аптеці, що уклала договір із Національною службою здоров’я України.

У 2020 році проєктом бюджету на ПМГ загалом передбачено 3,098 млрд грн на програму “Доступні ліки”, а також забезпечення лікарськими засобами пацієнтів, хворих на цукровий та нецукровий діабет.

 

Дифтерія: в чому небезпека і як захистити себе?

Дифтерія: в чому небезпека і як захистити себе?

Цього року в Україні було зафіксовано 20 випадків дифтерії, з них – 18 у жовтні місяці. 5 хворих з діагнозом “дифтерія” зареєстровано у Закарпатській області, 2 випадки в Києві та 1 випадок в Тернопільській області. Ще 10 осіб в Закарпатській області є носіями інфекції.

В Україні вкрай низький рівень охоплення щепленнями від цієї інфекції: вакциновані лише 59% дітей до року, дорослих – 52,3%. МОЗ України наголошує, що в усіх областях є безоплатні та якісні вакцини для щеплень.

Дітям до 6-річного віку роблять щеплення цільноклітинною вакциною проти кашлюку, дифтерії та правцю АКДП
Дітям в 6 років – АДП (анатоксин дифтерійно-правцевий)
Дорослі для профілактики дифтерії та правця можуть отримати вакцину із зменшеним вмістом антигена АДП-м.
На 1 жовтня 2019 року в Україні є 1,8 млн доз вакцини АКДП, 141 тисяч доз АДП (не містить кашлюкового компоненту ) та 4,9 млн доз АДП-м. Цього достатньо, щоб забезпечити вакцинами всіх громадян, які потребують планового щеплення.

“На національному рівні ми готуємо нову настанову по дифтерії, яка допоможе налагодити більш системну роботу по цій проблемі, та багато інших заходів. На місцях головне завдання – це проактивна робота медиків, які повинні бити на спалах і доводити людям необхідність вакцинації дітей і дорослих! На сьогодні лише біля 59% малюків провакциновано проти дифтерії, дорослих – лише половина. Вакцини є – вимагайте у свого сімейного лікаря, педіатра чи терапевта” – зазначила міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька.

28 жовтня 2019 року відбулося засідання оперативного штаба Міністерства охорони здоров’я України з реагування на ситуації з поширення інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом вакцинації. В засіданні взяли участь представники МОЗ України, Центру громадського здоров’я та експерти з питань інфекційних захворювань. За результатами зустрічі розпочата робота над планом заходів з реагування на спалах дифтерії.

Попередити розвиток захворювання та запобігти небезпечним ускладненням можна лише шляхом вакцинації дітей відповідно до календаря щеплень і ревакцинації дорослих (кожні 10 років). Безоплатне щеплення від дифтерії можна отримати звернувшись до педіатра, терапевта чи сімейного лікаря, з яким у вас укладена декларація. Детальніше про вакцинацію і ревакцинацію дорослих можна почитати тут.

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період хвороби — 3-10 днів. Джерелом інфекції є хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriae, яка виділяє токсин. Токсин блокує синтез білка в клітинах, в результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям.

Ускладнення від дифтерії можуть включати:

  • блокування дихальних шляхів
  • інфекційно-токсичний шок
  • пошкодження серцевого м’яза (міокардит)
  • ураження нервової системи
  • легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).

При виникненні осередку інфекції контактні особи залежно від їх вакцинального статусу підлягають додатковій імунізації:

  • нещеплені особи повинні одержати первинний вакцинальний комплекс (вакцинація та перша ревакцинація) згідно з віком;
  • особи, які підлягають ревакцинації згідно з календарем у поточному році, повинні негайно отримати чергову ревакцинацію;
  • особи, імунізовані згідно з календарем, повинні отримати додаткову дозу АДП або АДП-М залежно від віку, якщо після останнього щеплення проти дифтерії пройшло більше року.

Для лікування дифтерії використовується протидифтерійна сироватка та антибактеріальна терапія. У серпні 2019 року Україна отримала гуманітарну допомогу від ВООЗ – 200 флаконів протидифтерійної сироватки. Наразі, використано 13 у Закарпатській області і Києві, залишилося близько 180, які розподілені між областями.

Нагадуємо, що 1991-1998 роках в Україні була епідемія дифтерії. Причиною був вкрай низький рівень вакцинації дітей та ревакцинації дорослих. Тоді захворіли 20 тисяч людей, 696 пацієнтів померли.

За останні роки в Україні реєструвалися поодинокі випадки захворювання на дифтерію: 2011 рік – 8 випадків, 2012 – 5 (серед них – 1 дитина), 2013 – 6 (серед них – 2 дитини), 2014 – 4 (серед них – 1 дитина), 2015 – 2 (серед них – 1 дитина), 2016 – 4 дорослих (1 – в Івано-франківській області, 1 – в Одеській і 2 – у місті Києві), 2017 – випадків захворювання на дифтерію зареєстровано не було, у 2018 році 10 випадків.

Станом на 15 жовтня 2019 року в Україні було зареєстровано 2 випадки дифтерії (у Хмельницькій та Луганській області)

Протягом жовтня надійшла інформація про 5 випадків у Закарпатській області (і ще 10 кваліфіковано як носійство), 2 випадки Києві та 1 в Тернопільській області.

МОЗ України закликає не наражати на небезпеку себе і своє оточення і вчасно вакцинуватися!

 

Медреформа 2020: чого чекати усім лікарям, лікарням і пацієнтам. Відповідає Павло Ковтонюк

Медреформа 2020: чого чекати усім лікарям, лікарням і пацієнтам. Відповідає Павло Ковтонюк

Коли критикують медреформу, зазвичай кричать, що нічого не змінилося і стало лише гірше.
Одна з причин такого обурення  частина українців досі не розрізняє “первинку” (сімейні лікарі, педіатри, терапевти), де реформа почалася і триває, і “вторинку” (вузькі фахівці, лікарні), яку ще навіть не чіпали.Але почнуть. За законом “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення“, з 1 січня 2020 року усі медзаклади України мають перейти на нову систему. Що буде з зарплатами лікарів, куди підуть найперше гроші, чи буде скорочення лікарень і яке, за що пацієнту доведеться платити, а що йому покриє держава – на ці питання “Українській правді. Життя” відповідає заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

– Загалом модель буде така. Є сімейний лікар. Від нього буде направлення. З ним пацієнт іде в лікарню чи поліклініку, – пояснює Ковтонюк.

На вході буде знак, чи є договір з Національною службою здоров’я. Якщо є, ми побачимо перелік послуг, які зможемо отримати в цій лікарні за кошти НСЗУ.

Якщо ітимемо до лікаря через направлення, послуга буде безоплатною. 

Якщо хочемо направити себе самі – будемо платити лікарні чи поліклініці самотужки.

Не все буде безоплатним. Окремі медичні і немедичні послуги будуть платними.

– Що увійде в програму медгарантій?

– Усі послуги, від яких залежить життя. Не можемо не включати послуги, неотримання яких призведе до серйозних наслідків для здоров’я.

Бо інакше людину все одно госпіталізують, але для держави це буде коштувати дорожче.

Остаточно програма медичних гарантій формується разом з бюджетом на наступний рік, тому я зараз не іду в конкретику. 

Бюджетний процес навіть не почався. Є напрацювання, але не озвучуватиму, щоб потім не казали, що пообіцяли і нема.

Не буде покрита, наприклад, планова стоматологія для дорослих. Чи оздоровлення, коли ми хочемо пройти курс масажів, бо часто болить спина.

– Які напрямки будуть пріоритетними і фінансуватись за вищим тарифом? 

Фокус на ті медичні послуги, вкладаючи в які особливі зусилля і кошти, ми отримуємо найбільший результат для здоров’я нас як країни.

Пріоритети 

1. Пологи та неонатальна допомога. Все, що стосується діток, новонароджених і здоров’я їхніх мам.

2. Серцево-судинні хвороби, головні серед них інфаркти та інсульти. Вони забирають 2/3 життів українців.

3. Онкологія. Особлива увага буде приділена діагностиці і ранньому втручанню.

Медзаклади будуть простимульовані фінансово, щоб інвестувати в діагностичне обладнання, щоб на якомога ранніх етапах проводити діагностику за направленням сімейних лікарів.

Інша річ – стандарти лікування для серйозних послуг: інфаркт або інсульт, наприклад. Готуючи договори з медзакладами на наступний рік, нам відкриваються очі на деякі речі.

Наприклад, в одній області 20 лікарень прозвітувало, що лікують інсульт. Але тільки у 5-х є комп’ютерний томограф.

Лікувати інсульт без комп’ютерного томографа  крутити рулетку, лікувати наугад. Не зможе НСЗУ купити послуги з лікування інсульту у лікарні, яка не має томографа.

Ось про що мають думати головні лікарі і місцева влада як власники лікарень. Хоча є такі, які в політику вдаряються і ставлять під загрозу фінансування своїх лікарень і зарплати своїх лікарів на наступний рік.

– Платитимуть лікарні чи поліклініці не за кожен візит до лікаря, а за пролікований випадок, як і обіцяли?

– В цілому, так. Оплачуватимемо результат.

– Між сімейними лікарями і вузькими фахівцями на місцях є конфлікти. Лікарі “вторинки” ображені, що в них 3-5 тисяч зарплати, а в сімейних лікарів – 15. Наприклад, така ситуація є в Южноукраїнську.  Що буде з зарплатами медиків у лікарнях і поліклініках?

– Ви праві, є напруга між вторинною і первинною допомогою.

Це наслідок того, що реформа запроваджується поетапно. Ми не могли все почати в один день. Це було фізично неможливо.

Лікарні не були готові, не були перетворені на підприємства. Електронної системи не було. А без неї ми нічого не починаємо, бо хочемо, щоб все було прозоро і автоматизовано, без рішень чиновників.

Лікарні заходять в реформу у 2020 році. Там проблем назбиралося більше.

Те, через що ми жаліємося на нашу медицину, зазвичай зосереджене в лікарнях.

Реформа там займе більше часу, буде складніше. Думаю, не рік, а кілька. Але лікарні, які будуть найбільше готові, відчують результат швидше. Тому закликаю всіх медиків зосередитись на підготовці до наступного року.

– З сімейними лікарями зрозуміліше: зарплата залежить від кількості людей, які підписали декларації. Це стабільні гроші щомісяця. 

Але як прогнозувати зарплату вузьким фахівцям? Ви ж не можете знати, що у 200 людей буде інфаркт кожного місяця…

– Є страх: коли переходиш на оплату послуги, в кінці місяця не знаєш, скільки матимеш. Це необгрунтовані побоювання. Медицина – найстабільніша з можливих галузей.

Якщо немає епідемії, і якщо дивитися не на день, а на рік, то кількість інфарктів, інсультів, зламаних ніг… приблизно однакова. Тому лікарня зможе спрогнозувати, скільки пацієнтів буде і яких.

Гроші і тут підуть за пацієнтами. Тому хвилюватися треба тим, які насправді не лікують, а вдають з себе лікарні. Відверто: такого багато. 

Починаємо збирати дані. В одній області проаналізували усі хірургічні відділення. В середньому лише 39% випадків, через які люди в ці відділення потрапляють, потребують операцій.

60% пацієнтів там не роблять операцій. А є хірургічні відділення, де хірургічні операції займають тільки 12% роботи. Таким варто задуматися.

– Програма медгарантій має стартувати 1 січня 2020. За вашими прогнозами, скільки медзакладів встигнуть до цього часу підготуватися? 

Довідка УП: Щоб з 2020 року медзаклад зміг отримати фінансування від держави, він повинен стати комунальним неприбутковим підприємством (КНП). Таке рішення ухвалює місцева влада, яка і володіє конкретними лікарнями і поліклініками. Далі лікарня чи поліклініка укладає договір з НСЗУ. 

– Думаю, більшість. Різниця буде не в кількості закладів, а в кількості послуг.

Коли ви прийдете в лікарню чи поліклініку, треба буде дивитись, на які саме послуги програма медгарантій тут поширюється.

Наприклад, інсульти в цій лікарні могли лікувати раніше. Але якщо тут немає потрібного обладнання, НСЗУ не буде там закуповувати ці послуги.

Це вже відповідальність власника, місцевої влади, чи приймати в цю лікарню хворого з інсультом, де не нададуть сучасної допомоги.

– Уявімо: облцентр повільно рухається і не закуповує потрібне обладнання для лікування інсультів. Куди “швидка” має людину везти?

– Якщо такі медзаклади не зайдуть в реформу, це буде означати, що там все буде працювати, як і працювало. Зараз же якось вони пацієнтів туди возять.

НСЗУ реалізує певні гарантії сучасної меддопопоги, не платить за абишо.

Ми дізнаємось, в яких лікарнях конкретної області достатньо високі стандарти лікування, щоб НСЗУ заплатила їм хороший тариф.

Люди будуть знати: якщо я поїду туди, там мені зробить стентування на сучасному апараті кваліфікований лікар, і шанси вижити дуже високі. А тут немає договору з НСЗУ, отже, я подумаю, чи є сенс туди звертатися.

– А якщо вибору немає? Є тільки одна лікарня? 

– Тоді це буде незручна правда. Виявляється, ця будівля називається лікарнею, туди завжди госпіталізовували людей, але вони не лікують за елементарними стандартами.

Чому б не запитати про це свого мера? Чому він стільки років це терпів?

“Ласкаво просимо в реальний світ”. Це буде десь неприємно, але дуже корисно для нашої медицини. Нема іншого шляху, окрім як подивитись на себе в дзеркало і визнати, що є отакі проблеми і їх вирішувати.

– Регіони готуються по-різному до змін. Харківська область готова на 80%, а Закарпаття – на 10%. 

Знаю про ситуацію з сімейними лікарями, які ходили на сесії міськради і вимагали їх автономізувати, щоб вони без грошей не лишилися. В результаті все одно спізнились і весь січень медики сиділи без зарплати. 

Тобто якщо місцева влада до 2020 року не проведе підготовчу роботу, лікарі і пацієнти опиняться в заручниках…

– Ми поспілкувалися з усіма головними лікарями, представниками рад і мерій, комунікували два завдання: перетворення на КНП і комп’ютеризація, щоб укласти договір з НСЗУ.

Якщо сімейну медицину місцева влада ще може кілька місяців поутримувати, то обллікарню, як Херсон хоче ризикнути… Думаю, їм не сподобається.

Тому всіх максимально мобілізуємо. Ті області, які до цього підходять професійно, не сумніваюся, там буде все добре. Проблеми завжди з тими областями, які включають політику.

– Соцмережами розходиться страх про масові скорочення лікарів, закриття лікарень через реформу і так далі. 

Зрозуміло, що частину лікарень та відділень дійсно треба оптимізовувати.

Чи говорите ви з місцевою владою і головними лікарями, щоб вони уже перепрофільовували медиків, яких забагато, на реабілітацію, наприклад, якої майже нема.

– Говоримо, і не один рік. Грамотні головні лікарі і власники медзакладів вже це роблять, багато хто уже зробив.

Вони налаштували свої лікарні відповідно до запиту, який є в населення. Мати хірургічне відділення без потреб в хірургічній допомозі, чи пологове відділення в смт, де живуть одні пенсіонери, не варто.

Не всі нас чують. Власників, головних лікарів навчить нова система. У них ще є час підготуватися.

Йдеться не про закриття лікарень, а про те, щоб вони могли себе підтримувати в системі “гроші ідуть за пацієнтом”.

Щоб робили послуги, які потрібні їхнім пацієнтам. Тобто – робили свою роботу.

– Наприклад, є роздутий штат хірургічного відділення. Куди ці медики підуть?

– Працювати туди, де є на них попит. Ми часто бачимо, що лікарів не стільки забагато, скільки вони розподілені нерівномірно. Там, де їх треба, їх немає. Буде перетік. У цьому нічого поганого немає.

Це буде корисно, бо в місцях, де недостатньо медиків, може, нарешті, з’явиться лікар.

Дохід буде приблизно однаковий скрізь по Україні. По сімейній медицині видно, що зарплати лікарів у великих містах і селах мало відрізняються.

Це добре, бо тоді в нас лікарі будуть працювати не тільки у великих містах.

– Де місце екстреної меддопомоги у програмі медгарантій?

– У фундаменті. Щоб отримати допомогу за програмою медичних гарантій, у пацієнта є два шляхи.

1) планово, за направленням сімейного лікаря, інших направлень

2) виклик екстреної допомоги при невідкладному стані

Екстрена допомога теж готується до укладання договорів з НСЗУ.

Є нарікання, що не приїхала до мене “швидка”, оце медреформа! Але медреформа ще не торкалася екстреної допомоги, ми не міняли правила виклику “швидкої”.

Якщо вам дуже погано, чи ситуація невідкладна – викликайте “швидку”. Не думайте ні про які правила. Не чекайте сімейного лікаря абощо.

– Як в новій системі фінансуватиметься “швидка”?

– “Швидкій” не можна платити за кількість виїздів. Ми ж не платимо поліції залежно від того, скільки разів вона на крадіжку виїхала.

Це служба порятунку. Вона має бути на 100% готова будь-коли. Вона утримується, щоб бути в повній готовності. Оплачувати цю готовність буде НСЗУ.

– Наскільки я розумію зі спілкування і спостереження за регіонами, вони ще часом самі не знають, що мають робити зі своїм майном.

Чекають, коли прийде “зверху” методичка, яка скаже, що робити. Один головний лікар розводив руками і питав мене: “Чому ніхто не каже, що робити з моїми 70-ма ФАПами?”.

– Наша медицина зараз там, де була польська, естонська, болгарська медицина в 95-96х роках. Коли головних лікарів призначали не для того, щоб вони приймали рішення, а щоб виконували інструкції.

В новій системі, коли треба самостійно приймати рішення, багато хто розгублений. Вони не погані люди, ні. Просто з ними роками практикували іншу модель поведінки. Іншого шляху, ніж час, ніж адаптація до нової системи, нема.

Є міста, від яких ми навпаки зараз чуємо запит: “Ми вже готові. Коли ви почнете?”. А в багатьох місцях досі чекають вказівки.

Ми не пишем методички по тих рішеннях, які медзаклади мають приймати самі. А по технічних – пишемо.

– Чи є у МОЗ рекомендації, якими мають бути головні лікарі в лікарнях і поліклініках? Яку освіту, кваліфікацію мають мати? 

Якщо лікарню очолить людина, яка ніколи не управляла, а була, наприклад, заступником головного лікаря з медчастини, вона може хотіти щось змінити, але це буде важко…

– Ви праві. Головні лікарі, керівництво лікарні – це менеджери, вони будуть ключовими фігурами. Від них буде надзвичайно багато залежати. Тому рекомендую їм якнайскоріше заповнювати пробіли в управлінських знаннях.

Не боятися визнавати того, що ти чогось не знаєш. Це нормально.

Система зараз запроваджується така, в якій ми ніколи не працювали. Ми всі робимо її вперше: я, Національна служба здоров’я… Ми як країна робимо це вперше.

Ми всі можемо помилятися. Всі мають визнати, що повинні вчитися. Краще вчитися на своїх помилках, ніж їх боятися. Маємо їздити, дивитися, де краще, питати своїх колег Усім головним лікарям пропоную отримувати управлінську освіту хоча б курсами.

– Які уроки ви винесли для себе по змінах по первинці, які врахуєте надалі?

– На первинці ми точно недооцінили наших людей і лікарів. Думали, вони набагато гірше будуть відгукуватись на зміни. Готувалися до набагато скромніших сценаріїв.

Другий урок – в комунікаціях. Зрозуміли, що розказувати наперед – не дуже хороша ідея. Ми побачили, що людина готова сприймати інформацію, тільки коли зустрілася з цим на практиці.

Найбільший запит на спілкування був тоді, коли щось починали. Почали укладати декларації – всім стало цікаво. Почалися “Доступні ліки” з електронними рецептами – те саме.

І місцева влада має величезне значення. Щоб я зробив більше? Більше їздив і говорив з місцевою владою, з мерами, з радами. Вони мають критичне значення.

Бо ти приїхав, поговорив з ними в залі і поїхав, а вони залишилися самі. Їм треба приймати рішення, вони збираються з мером, головним лікарем і починають думати. Мер, голова райради чи ОТГ відіграє лідерську роль.

Якщо він зрозумів, яку користь це принесло громаді, в таких випадках зазвичай приклади успішні.

– Враховуючи вибори і зміну влади в країні, наскільки сильною є впевненість МОЗ у тому, що реформа інших рівнів почнеться 1 січня 2020 року?

– МОЗ на це дивиться так. Наступний уряд і парламент тепер відповідальні за те, щоб медреформа була завершена. Дуже важливо перенести її на вторинний рівень, бо лікарі її там чекають. Їм неприємно бути осторонь.

Я б радив робити це якогомога швидше і безкомпромісніше. Це як вирвати зуб: різко, спочатку поболить, але потім буде велике полегшення.

Одна з наших головних ідей – вивести питання медицини з політики: з МОЗ, з обласних і районних рад від чиновників у технічну площину.

НСЗУ – це технічні професіонали, не політики. У них є ІТ, дані і підготовка. Вони реалізують ці зміни. В 2020 році основна роль буде їхня.

Ключовим завданням наступного уряду і парламенту буде зберегти незалежність НСЗУ від політиків. І дати можливість розвиватися електронній системі охорони здоров’я.

Є правило, написане на досвіді реформ в інших країнах. Їх має робити мінімум два уряди поспіль, тоді вони будуть успішними.

– Чи є у вас консультації з новою командою? Вибори президента були в квітні, тепер “Слуга народу” набрала більшість…

– У червні ми мали зустріч з президентом і його командою, всіма його заступниками. Зустріч була довга, здається, нам вдалося окреслити елементи усіх змін.

Хоча це не пряма відповідальність президента, але одна з ключових реформ в країні.

– У коментарях люди часто питають, чи залишиться “команда Супрун”. Які настрої в міністерстві?

– Працювати до фінального свистка. Для нас дуже важливо довести наші проекти і передати їх в такому стані, щоб з ними можна було працювати. Ми на цьому зосереджені.

Коли ми сюди приходили, була катастрофа. Тому це для нас – питання принципу. Після фінального свистка говоритемо про інші питання.

– Чи піде частина команди Уляни Супрун з МОЗ, коли буде новий міністр? 

– Відповідь на це питання будемо знати, коли буде новий уряд.

– Чи є у вас припущення, хто може стати наступним міністром охорони здоров’я?

– Не знаю. Зараз в України є унікальне вікно можливостей, пов’язане з тим, що, маючи однопартійну більшість, можна сформувати технократичний уряд.

Зараз не треба домовлятися, ділити портфелі, можна запросити професіоналів. Це може бути проривним для країни. Я бажав би саме такого сценарію.

Ірина Андрейців, УП

 

 

 

Які вакцини є в Україні і що робити, якщо у медзакладі їх немає

Які вакцини є в Україні і що робити, якщо у медзакладі їх немає

Українці можуть отримати безоплатно ліки та медвироби, вакцини та сироватки, які держава придбала для них за кошти платників податків. Закупівлі відбуваються як на рівні державних програм, так і коштом місцевих бюджетів. Продовжуємо серію матеріалів про ліки, вакцини, медичні вироби, які ви можете отримати безоплатно, і що робити, якщо ви їх не знайшли. 

У сьогоднішній публікації говоримо про вакцини.

 

ЯКІ ВАКЦИНИ Є В УКРАЇНІ

В Україні за кошти державного бюджету закуповуються вакцини, що входять до Національного календаря щеплень. Це вакцини від 10  інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту і хіб-інфекції. Усі вакцини, необхідні для імунізації згідно з Календарем щеплень, в країні є.

Календар профілактичних щеплень визначає найоптимальніший час уведення вакцин для найефективнішого захисту дітей від інфекційних хвороб, тому надзвичайно важливо, щоб дитина отримувала свої щеплення вчасно.

Зазвичай при вакцинації проти одних інфекцій формується довічний імунітет, наприклад, після введення 2 доз вакцини проти кору, паротиту, краснухи. Імунітет проти дифтерії, правця зберігається впродовж 7–10 років. З цієї причини необхідне повторне введення вакцин проти цих захворювань — ревакцинація. Дорослим кожні 10 років необхідна ревакцинація проти правця та дифтерії.

Крім того, у зв’язку зі зростанням захворюваності на кір, скасовані всі вікові обмеження для безоплатної вакцинації від кору, паротиту та краснухи. Тепер зробити щеплення безоплатно можуть дорослі будь-якого віку. Також в умовах спалаху дозволили вакцинувати немовляти від шести місяців. У цьому випадку така доза вакцини не зараховується як перша, а вважається “нульовою”, подальші планові щеплення потрібно проводити за Календарем профілактичних щеплень.

За кошти державного бюджету на замовленням МОЗ України вакцини централізовано закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).

Якість цих вакцин підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров’я: вони ефективні та безпечні і надійно захищають від інфекційних хвороб.

ДЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ЩЕПЛЕННЯ

Щеплення вакцинами, що надають громадянам безоплатно, за державний кошт, проводять у закладах охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу. Це ті заклади, в яких працюють терапевти, педіатри та сімейні лікарі. Вакцинуватись можна у кабінетах щеплень у:

  • дитячих і дорослих поліклініках (центрах первинної медико-санітарної допомоги);
  • амбулаторіях
  • фельдшерсько-акушерських пунктах.

Зробити безоплатне щеплення можна як у комунальних (“державних”) закладах охорони здоров’я, так і в приватних клініках і лікарів-ФОП, які уклали договір з НСЗУ.

Також вакцини БЦЖ та для профілактики гепатиту В доступні у пологових будинках та неонатологічних цетрах – “державних” і приватних. Для отримання цих вакцин в зазначенних закладах декларація з сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами не потрібна.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У ЗАКЛАДІ НЕМАЄ ПОТРІБНОЇ ВАКЦИНИ

Якщо у вашому медзакладі немає потрібної вакцини:

  1. Зверніться до головного лікаря медзакладу для з’ясування причини

  2. Якщо головний лікар не може надати необхідну інформацію, зверніться у департамент/управління охорони здоров’я у вашій області:http://moz.gov.ua/regionalni-upravlinnja

Залишок вакцин у вашій області можна перевірити у таблиці. Дані оновлюються щомісяця.

 

ВАКЦИНАЦІЯ У ПРИВАТНИХ ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

У приватних закладах, які уклали договір з Національною службою здоров’я, можна зробити щеплення безоплатно – НСЗУ оплачує ці послуги для громадян.

Інші приватні заклади закуповують вакцини для щеплення на комерційному ринку. Держава не уповноважена вирішувати,  у якому обсязі приватні заклади закуповують конкретні вакцини у свої заклади і які встановлювати ціни – як на вакцини, так і на медичні (консультації, введення вакцин тощо) послуги із їх введення. Це регулюється ринком, у який не втручається держава.

МОЗ України реєструє вакцини, виробники яких подають відповідну заявку. Міністерство не може бути ініціатором реєстрації, а також регулювати обсяги ввезення зареєстрованих вакцин в країну з комерційною метою.

ВАКЦИНАЦІЯ ВІД ХВОРОБ, ЩО НЕ ВКЛЮЧЕНІ У КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ

В Україні також можна вакцинуватись від хвороб, які не входять у Календар профілактичних щеплень, наприклад, проти грипу, гепатиту А, вірусу папіломи людини, пневмококу, менінгококу тощо.

Вакцини проти таких інфекцій пацієнти можуть придбати за власний кошт у аптеках або приватних медзакладах – у разі наявності.

Отже, щеплення в Україні можна отримати як в комунальному медзакладі, так і  у приватному. Який би варіант ви не обрали, важливо, щоб дитина і ви були вчасно захищені від хвороб, від яких можна постраждати або навіть померти.

 

Раціональне харчування: закони та принципи

Раціональне харчування: закони та принципи

Учені встановили, що стан здоров’я людини залежить від багатьох чинників, які об’єднуються в чотири групи, кожна з яких має різний за значенням вплив: генотип людини на 20% визначає її здоров’я; стан навколишнього середовища (чинники довкілля) – на 20%; рівень розвитку системи охорони здоров’я – на 10%; спосіб життя – на 50%. Тобто найбільший вплив на стан здоров’я людини справляє її спосіб життя, важливим компонентом якого є харчування.
Для допитливих
Підраховано, що повна ліквідація захворювань серцево-судинної системи призвела б до збільшення тривалості життя людини в середньому на 10-12 років; онкологічних захворювань – на 7-10 років, а за умови адекватного харчування на 13-15 років.
Таким чином, харчування – це провідний факт у збереженні здоров’я людини, особливо коли мова йде про зростаючий організм.
Що таке раціональне харчування? Що є його основою? Як правильно побудувати свій раціон? Яким продуктам харчування надавати перевагу? В якій кількості необхідно споживати ті чи інші продукти, щоб задовольнити організм у необхідних харчових речовинах? Такі запитання повинна ставити перед собою кожна сучасна людина, щоб уміти правильно орієнтуватися в різноманітті, яке надає харчова промисловість, і розумно робити вибір на користь свого здоров’я.
Раціональне харчування (гасіо – розумний) – це доцільно організоване та своєчасне постачання до організму людини поживної та смачної їжі, яка містить оптимальну кількість харчових речовин, необхідних для підтримування життя, росту, розвитку та підвищення працездатності.
Що таке доцільно організоване та своєчасне харчування? Це означає, що поживні речовини надходять до організму людини з їжею саме в той час, коли це потрібно (не раніше, не пізніше), в тій кількості, яка необхідна (не більше, не менше). Зверніть увагу! Раціональне харчування – це смачна та приємна їжа.
Принципи здорового харчування відповідно до рекомендацій експертів ВООЗ
1. Раціони харчування повинні складатися з різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження.
2. Споживайте хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис та картоплю декілька разів на день.
3. Споживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених у місцевих умовах екологічно чистих зон.
4. Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах (значення індексу маси тіла від 20 до 25 кг/м) за допомогою нормо калорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень.
5. Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності: заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями.
6. Заміняйте жирне м’ясо та м’ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею або нежирним м’ясом.
7. Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі.
8. Вибирайте продукти з низьким вмістом цукру, обмежуйте частоту вживання рафінованого цукру, солодких напоїв та солодощів.
9. Віддавайте перевагу продуктам з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки (5 г) на добу, включаючи сіль, що знаходиться в готових продуктах. В ендемічних зонах необхідно вживати йодовану сіль.
10. Приготування їжі на парі, її варіння, тушкування, випікання допомагає зменшити кількість доданого жиру.
11. Пропагуйте годування дітей материнським молоком протягом перших 6 місяців життя.

Все що треба знати про гормони: які є, як діють і коли треба звернутись до лікаря

Все що треба знати про гормони: які є, як діють і коли треба звернутись до лікаря

Гормони — це речовини, що виділяються в ендокринній залозі чи іншому органі із ендокринною функцію, наприклад, жировій тканині, а діють по всьому організму. Розповідаємо докладно, як діють та взаємодіють гормони і коли варто звернутися до лікаря.

Щоби клітина «зрозуміла» сигнал від гормону, на її поверхні чи в ядрі має бути відповідний рецептор — молекула, до якої гормон може приєднатися. Рецептор запускає в середині клітини сигнальний каскад, який визначає її реакцію. Це може бути ативація чи замовкання певних генів, розщеплення жирів або активне поглинання глюкози чи амінокислот, поділ клітини чи збільшення об’єму, або утворення чи виділення клітиною інших гормонів.

Якщо гормону забагато чи замало або рецептори його не сприймають, то говорять про гормональні порушення. Можна мати, наприклад, нормальний рівень гормону росту, але неробочі рецептори і, як наслідок — непропорційний розвиток.

Гормони визначають ріст та розвиток, обмін речовин, стан статевої системи і розмноження, водно-сольовий баланс, реакцію на стрес. настрій та інші речі. Є пептидні гормони — вони утворені із ланцюгів амінокислот, є стероїдні гормони, які походять від холестерину, та гормони-похідні амінокислот.

ЯК ПРАЦЮЄ ЕНДОКРИННА СИСТЕМА

Ендокринна система підтримує так звану динамічну рівновагу в тілі — гомеостаз. Визначення принципу гомеостазу та нейро-гуморальної (нейро-гормональної) регуляції дало в 1940-х поштовх розвитку кібернетики. Річ у тім, що ендокринна система працює за принципом зворотного зв’язку, який у кібернетиці і використали:

  • Є  датчик (найчастіше це відділ мозку гіпоталамус). Він реєструє значення показника (наприклад, рівня гормону тироксину).
  • Уявімо, рівень недостатній. Тоді гіпоталамус запускає сигнал “цей показник слід виправити”. І гіпофіз — інший відділ мозку, підпорядкований гіпоталамусу, — виділяє тиреотропний гормон (ТТГ).
  • Його сприймає щитоподібна залоза і реагує утворенням та виділенням більшої кількості тироксину.
  • Тоді гіпоталамусу реєструє новий сигнал “рівень достатній” і припиняє виділяти ТТГ.

При низці гормональних порушень ця петля зворотного зв’язку порушується. Наприклад, щитоподібна залоза не здатна утворити стільки гормону, скільки треба, або навпаки, невпинно виділяє зайві гормони. Чому ми розповідаємо про кібернетику? Щоб ви збагнули, що гормони гіпофізу в багатьох випадках хороший індикатор решти гормональних показників. Не треба йти здавати “гормональну панель” — лікар передусім аналізує ваш стан і призначає аналіз “тропних” гормонів чи кінцевих показників (як-то рівня цукру).

Головними ендокринними залозами є гіпофіз, гіпоталамус, епіфіз, щитоподібна, паращитоподібна, підшлункова залози, яєчники та яєчка і наднирники. Крім них, гормони виділяють жирова (адипозна) тканина, шлунково-кишковий тракт і нирки.

Головними регуляторами є гіпоталамус та гіпофіз. Вони виділяють як тропні (стимулюючі) так і ефекторні гормони, які діють безпосередньо на тканини. Гіпофіз — це відділ мозку завбільшки з горошину. Його передня частина — аденогіпофіз — виділяє гормони у відповідь на сигнали гіпоталамусу та контролює рівень інших гормонів.

На роботу ендокринної системи впливає вік, прийом лікарських препаратів, хвороби, в тому числі аутоімунні, травми, раціон, спосіб життя, гормони чи подібні до них речовини, що потрапляють ззовні, та генетика.

ЯК ДБАТИ ПРО ГОРМОНАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я?

Не обов’язково здавати гормональну панель, щоб бути певними, що все гаразд. Слід уважно ставитись до свого стану і вчасно звернутися до лікаря — після огляду він скаже, який само аналіз слід здати.

Загальні поради досить універсальні. Про що би не йшлося, слід правильно харчуватися і бути фізично активними.

  • Дотримуйтеся здорового режиму сну. Бажано спати не менше 7 годин.  Люди, яким хронічно бракує сну, більш схильні до тривожності, переїдання, зростають ризики діабету другого типу чи порушеня біоритмів.
  • Їжте якомога менше цукрів та білого борошна. Каші та цільнозерновий хліб значно кращі джерела вуглеводів. Вони стануть на заваді розвитку діабету.
  • Не треба постійно перекусувати і боятися “падіння глюкози”, якщо тільки у вас не діабет. Робіть достатні перерви між прийомами їжі — так клітини не втрачатимуть чутливість до інсуліну.
  • Споживайте достатню кількість йоду. Без йоду щитоподібна залоза не може утворювати тиреоїдні гормони. Денна потреба йоду —  до 150 мг. Це важко порахувати — просто користуйтеся йодованою сіллю (її слід додавати в холодні страви) та їжте морську капусту.
  • Пильнуйте індекс маси тіла та об’єм талії. Ці показники ви можете дізнатися в сімейного лікаря, якщо вдома постійно забуваєте це зробити. Саме вага і співвідношення талії і стегон є хорошими індикаторами ризику гормональних порушень та серцево-судинних хвороб.
  • Знайте про існування гормональної терапії та застосування гормональних контрацептивів з терапевтичною метою. Але в жодному разі не займайтеся самолікуванням.
  • Будьте фізично активними. Це відволікає нас, завдяки цьому ми заспокоюємося,  витрачаємо калорії, знижуємо рівень цукру та вагу, а отже, захищаємо тіло від утворення “зайвих” естрогенів жиром.
  • Киньте курити. Куріння може впливати на рівень гормонів щитоподібної залози. https://bit.ly/2IaRrB6
  • Для жінок критично якомога менше споживати алкоголь, адже він впливає на обмін естрогену і таким чином підвищує ймовірність розвитку гормон-залежних пухлин.
  • Не користуйтеся пластиком, що містить фталати: це пластик типів 3, 6 та 7. Не нагрівайте їжу в пластикових контейнерах і не наливайте в пластик гаряче. Фталати втручаються в роботу статевих гормонів.https://bit.ly/2Iq7JW6

ЯКІ Є ГОРМОНИ І ЯК ВОНИ ДІЮТЬ?

Гіпофіз виділяє гонадотропіни (тобто вони діють на статеві органи):  лютеїнізуючий гормон (ЛГ) та фолікулустимулючий гормон (ФСГ).

ФСГ стимулює утворення естрогену яєчниками і тестостерону яєчками, визрівання фолікулу з яйцеклітиною та сперматогенез. Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) відповідає за овуляцію та формування жовтого тіла в яєчниках, та синтез тестостерону клітинами Лейдіга в яєчках.

Пролактин

Виділяється гіпофізом. Це гормон другої (лютеїнової) фази менструального циклу та вагітності викликає збільшення молочних залоз, посилену абсорбцію (всмоктування) поживних речовин в кишківнику. Під час вагітності пролактин стимулює збільшення грудних залоз. Саме  із дією пролактину пов’язують період заспокоєння після оргазму і в жінок, і в чоловіків.https://www.nature.com/articles/3900823

Тестостерон

Тестостерон — це головний чоловічий статевий гормон, але в жінок він також утворюється,  але в наднирниках. У чоловіків він утворюється в яєчках і забезпечує появу вторинних статевих ознак, відносно легкий набір м’язової ваги, накопичення кальцію кістками, утворення колагену в шкірі і підтримку її пружності, прискорений транзит кишківника, інтенсивний обмін речовин та лібідо. Пік тестостерону припадає на 19-20 років, після його рівень починає зменшуватися.  У шкірі тестостерон стає дигідротестростероном — більш активним гормоном, який в деяких чоловіків зумовлює раннє облисіння.

Колоти собі тестостерон і наростити м’язи та чоловічу силу – погана ідея. Є дані, що введення тестостерону збільшує ризик серцево-судинних хвороб та порушення дихання уві сні. Наразі замісна терапія тестостероном показана передусім чоловікам із гіпогонадизмом — недостатньою активністю яєчок.https://bit.ly/2X3q3bk, https://wb.md/2DuFIbo, https://mayocl.in/2Fx8Wa6, https://bit.ly/2pjJmgZ

У жировій тканині на животі тестостерон стає жіночим гормоном естрогеном. Найкращі засоби для підтримки здорового рівня тестостерону — це схуднення, силові вправи, достатній сон, управління стресом, та екстремальні пригоди, як-то стрибки із парашутом.

Естрогени

Естрогени утворюють передусім  яєчники у відповідь на дію ФСГ. Естрогени підтримують розвиток жіночої статури, вторинних статевих ознак, їхній рівень підвищується в першій фазі менструального циклу та особливо під час вагітності. Естрогени  допомагають підтримувати м’язову масу, сприяють виживанню волосяних фолікулів та утворенню колагену в шкірі. До естрогенів чутлива жирова тканина, тому в жінок підшкірні жирові запаси відкладаються передусім на стегнах, а не на животі. Це добре, бо такий жир “безпечний” для серцево-судинної системи, на відміну від жиру на животі.https://bit.ly/2WYV8wU

Жінкам в менопаузі, або жінкам із гіпогонадизмом (недостатньою активністю яєчників, або тим, хто переніс операції) можуть прописати гормональну терапію, щоб запобігти остеопорозу чи дискомфорту.

На основі естрогенів створено низку гормональних контрацептивів. Їх призначають не лише з метою запобігання вагітності, а й в низці медичних станів, наприклад, при сильному передменструальному синдромі чи ендометріозі. Призначати контрацептиви маж лікар. https://bit.ly/2JCnM0w

Алкоголь частково запобігає руйнації естрогенів, тому споживання жінками алкоголю є одним із факторів ризику раку грудних залоз — що більше гормону, то більший ризик, що гормон-чутливі клітини вийдуть з-під контролю. https://ctcaho.pe/2Z3u0Pj

Прогестерон

Це гормон другої фази менструального циклу та вагітності. Його виділяє жовте тіло у відповідь на дію лютеїнізуючого гормону, а на середніх термінах вагітності — плацента. Він потрібен для підготовки матки до імплантації (вживлення) ембріону, підтримки вагітності та розвитку плаценти. Саме із прогестероном пов’язують прагнення солодкого чи солоного і набір ваги та набряки в другу половину менструального циклу чи на ранній стадії вагітності. Через нього в тілі можливі набряки, затримка води, сповільнений рух кишківника і, як наслідок, добре засвоєння нутрієнтів, закрепи і набір ваги.

Порушення утворення прогестерону можуть супроводжувати нерегулярні та болісні місячні, викидні чи синдром полікистозних яєчників.

Є контрацептиви на основі самого лише прогестерону —вони вважаються безпечними навіть для жінок, старших за 35 і які курять. Але їх слід дуже уважно приймати.

Соматотропін – гормон росту

Він виділяється в гіпофізі і діє на низку типів клітин. Наприклад, соматотропін впливає безпосередньо на зони росту кісток і змушує клітини ділитися. Стимулами для виділення соматотропіну є фізичні навантаження, голодування та сон. Те, що діти ростуть уві сні, — не міф. Соматотропний гормон виділяється під час фази глибокого сну.
Бувають і порушення: наприклад, аденома гіпофізу (доброякісне збільшення) може проявлятися як акромегалія: гормон росту утворюється і в дорослому віці. “Найнекрасивіша жінка в світі”  — колись красива Мері Елл Біван мала актромегалію.

Кістки уже не можуть рости в них закриті зони росту. Зате реагують хрящі вух, носу, можливе розростання надбрівних дуг.  Якщо бракує гормону росту, то розвивається пропорційний дварфізм — людина нормально розвинена, але дуже маленька. Якщо дефектний рецептор гормону росту, то скільки б його не було, кістки не можуть рости у відповідь на його сигнал —  і розвивається непропорційний дварфізм, із нормальним тулубом і головою, але короткими кінцівками. Надлишок гормону росту в юному віці проявляється як гігантизм — дуже високий зріст.

Деякі тренери радять приймати гормон росту для схуднення і збільшення м’язової маси. Здоровим людям, в яких немає патологічної недостатності цього гормону чи не було видалення гіпофізу, немає потреби колоти цей гормон — можливі побічні ефекти, як-то діабет чи збільшення грудних залоз в чоловіків. https://mayocl.in/2OZdPkM

Соматостатин

Це гормон підшлункової залози. Його дія протилежна соматотропіну.

Тиреотропний гормон (ТТГ)

Він стимулює щитоподібну залозу утворювати тиреоїдні гормони. Рівень ТТГ зростає, якщо щитоподібна залоза не порається і не утворює достатню кількість гормонів або в разі порушення роботи самого гіпофізу. Дослідження роботи щитоподібної залози, зазвичай, починається з огляду пацієнта та аналізу рівня ТТГ, а не всіх гормонів та антитіл до клітин чи рецепторів.

Тироксин та трийодтиронін

Ці гормони утворює щитоподібна залоза у відповідь на дію ТТГ. Для їх синтезу потрібна амінокислота тирозин, йод, та сигнал у вигляді ТТГ. Тироксин — головний тиреоїдний гормон. Більшість клітин мають рецептори до тиреоїдних гормонів.  Брак тиреоїдних гормонів проявляється як комбінація якихось із перелічених симптомів: слабкість, набір ваги або проблеми із її скиданням, сухе жорстке волосся, втрата волосся, непереносимість холоду, біль в м’язах, закрепи, депресивний стан, дратівливість, порушення менструального циклу чи втрата лібідо. Брак гормонів щитоподібної залози в дітей проявляється як затримка розумового розвитку (кретинизм).  Недостатність може бути наслідком браку йоду в раціоні. В такому разі залоза збільшується. Або ж руйнацією щитовидної залози внаслідок аутоімунної хвороби.

В Україні брак гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок. Тим не менш, варто знати симптоми гіпертиреозу: знервованість та роздратованість, непереносимість спеки і пітливість, тремтіння, втрата ваги або нездатність її набрати, підвищена активність кишківника, набряклість щитовидної залози, тахікардія (часте серцебиття), порушення менструацій, тонка, тендітна і волога шкіра та нерівномірний ріст волосся, порушення сну. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози або якщо з’являються власні антитіла до рецептору ТТН, які імітують дію гормону на рецептор і змушують залозу виділяти гормони.

Важливо споживати достатню кількість йоду (близько 150 мг/добу) та звертатися до лікаря в разі підозри порушення роботи залози чи заради профілактики. Не кваптеся здавати пакет аналізів.

Адренокортикотропний гормон

Ще один гормон гіпофізу. Він стимулює виділення наднирниками кортизолу.

Кортизол

Відомий під брендом “гормон стресу”, але в його функції входить ранкове пробудження, підвищення рівня цукру в крові, утворення глюкози з амінокислот (цей процес називається глюконеогенез), розщеплення жирів і підвищення рівня тригліцеридів в крові, затримка іонів і води в тілі, та пригнічення запалення. Останнє і зумовлює використання протизапальних стероїдних препаратів. https://bit.ly/2G1PhA9

Щоранку в нас виділяється кортизол, і згодом його вміст в крові зменшується. У “жайворонків” він виділяється рано і стрімко, у “сов” — пізніше і поступово. Вигорання або адреналове виснаження може проявлятися як відсутність ранкового піку кортизолу —  “ніколи немає сил встати”.

Ось кілька цікавих фактів про кортизол:

Він накопичується у волоссі.
Кажуть, що в разі стресу слід плакати або тренуватися “до сьомого поту”, бо з потом і сльозами виводиться кортизол. Він справді виходить із цими рідинами — пропорційно до вмісту в крові, але ще дуже багато лишається. Так само кортизол можна знайти і в слині. Щоби кортизол перестав діяти, його має знешкодити печінка – час напівжиття кортизолу 66 хвилин, а в разі дуже високого рівня – 2 години. https://bit.ly/2v20cod Можете не плакати і не пітніти при стресі —  достатньо просто заспокоїтися чи відволіктися.

Стрес, що ми пережили, не “триває кілька років”, як можна прочитати в інтернеті. Але хронічний стрес справді має серйозні наслідки: пригнічення деяких ланок імунної системи, накопичення жиру на животі (абдомінальне ожиріння), гірше засвоєння нутрієнтів в кишківнику. Сильний стрес матері під час вагітності — війна, стихійне лихо, смерть близької людини — впливає на здоров’я та розумові здібності дитини і навіть онуків. Високі дози кортизолу буквально лишають свій слід  на активності низки генів — це явище називається епігенетичне успадкування.

Патологічно висока, не пов’язана зі стресом кількість кортикотропного гормону проявляється як синдром Іценка-Кушинга, коли наднирники виділяють забагато кортизолу: виникає абдомінальне ожиріння, місяцеподібне обличчя і візуально коротка шия, фізична втомлюваність, стриї на шкірі. Часто синдром Іценка-Кушинга має субклінічну картину. Можуть бути і інші причини  цього синдрому.

Антидиуретичний гормон (АДГ)

Виділяється в гіпофізі. Він змушує ниркові канальці активніше поглинати воду (цей процес називається реабсорбція). АДГ виділяється, коли ми відчуваємо спрагу, у нас впав тиск чи відбулася втрата крові. Алкоголь та в меншій мірі кава блокують дію АДГ, тому нирки виводять більше рідини, ніж треба. Це проявляється, як зневоднення та пошук вбиральні.

Альдостерон

Це ще один гормон, що регулює водно-сольовий обмін. Він відноситься до групи мінералокортикоїдів і виділяють його наднирники. Він змушує ниркові канальці та кишківник вбирати воду та іони натрію та виводити калій.

Окситоцин

Відомий під брендом “гормон любові”, але це хибна назва. У ролі гормону окситоцин задіяний, радше, в наслідках любові, а саме у скороченні гладенької мускулатори матки під час оргазму та пологів, виділенні молока під час лактації. У якості нейромедіатору окситоцин може брати участь у відчутті спорідненості та близькості, але не закоханості.

Мелатонін

Епіфіз (шишкоподібна залоза) виділяє мелатонін, “гормон сну” — він проникає в спинномозкову рідину, а звідти в кров. Мелатонін  залучений в роботу статевих залоз, циркадні ритми (чергування сну/бадьорості упродовж дня) та протизапальну, антиоксидантну і ангіопротекторну роль.https://bit.ly/2G4GTA0. Синє світло екранів ґадждетів і телевізору, вуличне світло стає на заваді виділенню мелатоніну. Вночі потрібна темрява.

Кальцитонін

Гормон щитоподібної залози, який зменшує рівень кальцію в крові і сприяє відкладанню кальцію в кістках.

Паратиреоїдний гормон

Паращитоподібна залоза виділяє паратиреоїдний гормон, коли рівень кальцію в крові стає занизьким і його треба підняти. Завдяки цьому гормону кістки активно віддають кальцій в кровотік, а нирки і кишківник його не випускають із тіла. Надлишок паратгормону проявляється як судоми. Якщо ви не споживаєте достатню кількість багатих на біодоступний кальцій продуктів, його рівень в крові буде сталим завдяки дії паратгормону, але в кістки поступово втрачатимуть кальцій. https://bit.ly/2GDkltI

Кальцітріол

Ще один гормон, залучений в обмін кальцію, це активна форма вітаміну D або 25-гідрокси-вітамін D. Ця активна форма утворюється в нирках під дією паратгормону. Він забезпечує поглинання кальцію в кишківнику. При порушенні роботи нирок активна форма вітаміну D не утворюється, навіть якщо його попередник (вітамін D2, наприклад) є в достатній кількості. У такому випадку кальцій не засвоюється, і кістки його втрачають.

Інсулін

Цей гормон знижує концентрацію глюкози в крові. Його виділяють бета-клітини підшлункової залози. Підшлункова  цікавий орган, адже вона об’єднує і екзокринну функцію — виділення підшлункового соку, і ендокринну — виділення гормонів.

Рівень глюкози має бути сталим, а якщо її стає забагато, то вона  має перетворитися на жир і відкластися під шкірою. Інсулін активує ферменти, що перетворюють глюкозу на глікоген — запасний формат глюкози, який відкладається в печінці та м’язах. Печінка запасає обмежену кількість глікогену, і тому, якщо ми переїдаємо вуглеводів, особливо їжі із високим глікемічним індексом на наванаженням, то зайва глюкоза перетворюється на жир і відкладається.

Інсулін допомагає м’язам поглинати глюкозу та амінокислоти. Тому після тренування радять їсти не просто білкову  їжу, а й трохи вуглеводів. Втім, коли м’язи активно тренуються, вони поглинають глюкозу і без інсуліну.

Маніпуляції із відкладання глікогену знайомі бігунам — це “глікогенова суперкомпенсація”. Коли спершу виснажують запаси глікогену тренуваннями та дієтою, а потім починають їсти багато вуглеводів. В такому разі ферменти особливо чутливо реагують на інсулін, і запасають більше глікогену, ніж зазвичай.

Цукровому діабету, зазвичай, передує стан нечутливості до інсуліну. Згадайте про гормони та рецептори — може бути гормон, але клітина на нього не реагуватиме. Якщо людина має зайву вагу, абдомінальне ожиріння, часто перекусує солодким, фізично неактивна, то може розвинутися стійкість (резистентність) тканин до інсуліну. Рівень глюкози буде постійно високим, і гіпоталамус і підшлункова прагнутимуть його понизити за рахунок виділення все більшої і більшої кількості інсуліну. Але петля зворотного зв’язку не спрацьовує. Згодом може розвинутися діабет другого типу — хронічне захворювання, коли організм не здатен утворювати достатню кількість інсуліну.

Цукровий діабет небезпечний ускладненнями: пошкодженням судин, нервів, сітківки очей, хворобою нирок, порушеним рівнем тригліцеридів, ризиком деменції.

Найкращими запобіжниками діабету чи переддіабету є фізична активність, відсутність перекусів солодощами, збалансоване харчування, здорова мікрофлора кишківника — для цього не конче пити пробіотики, достатньо їсти багаті на клітковину овочі і крупи, та вчасний огляд в лікаря. Не обов’язково робити тести на інсулінорезистентність — ви можете просто перевірити рівень цукру натщесерце.

Адипонектин

Це гормон жирової тканини, який допомагає боротися із резистентністю до інсуліну. Коли в нас мало жиру на животі, всім адипоцитам (жировим тканинам) вистачає кровопостачання. Вони здорові та виділяють адипонектин — гормон, що збільшує чутливість тканин до інсуліну. Завдяки йому зменшується ризик захворіти на діабет. Крім цього, адипонектин захищає судини і серце та зменшує запалення. Кортизол пригнічує виділення адипонектину.

Глюкагон

Гормон підшлункової залози, який має протилежну інсуліну дію. Він підвищує рівень цукру в крові. Глюкагон спиняє поглинання глюкози жировою тканиною, і зумовлює розпад глікогену та м’язів, та глюконеогенез — утворення глюкози з амінокислот. Ось чому, коли ми намагаємося схуднути і сильно скорочуємо споживання вуглеводів, потрібно збільшити кількість білка — це перше джерело енергії, коли запаси вуглеводів в тілі закінчилися. Жири розщеплюються поволі, в той час, як амінокислоти м’язів чи їжі стають “жертвами” ефектів  глюкагону.

Адреналін

Це гормон наднирників і нейромедіатор. Є кілька типів рецепторів до адреналіну, тому різні клітини по-різному реагують на цей гормон. Адреналін допомагає нам мобілізуватися в разі небезпеки: він підвищує рівень глюкози в крові, перерозподіляє кровотік так, що м’язи отримують більше кисню, а кишківник і нирки — менше. Адреналін розширює зіниці очей та бронхи, та прискорює серцебиття. Саме тому його колють при анафілактичному шоку чи зупинці серця.

Адренлін допомогає запам’ятовувати емоційно-забарвлені події. Ось чому ми добре пригадуємо екстремальні пригоди. https://bit.ly/2WZttMl  Якщо адреналіну забагато, але причин для бентеги немає, це призводить до агресивної поведінки чи безсоння.

Що їсти для здоров’я серця

Що їсти для здоров’я серця

Переїдання, недостатнє споживання овочів та фруктів, безконтрольне вживання висококалорійної та жирної їжі, газованих напоїв і солі — серйозні вороги серця. Зібрали корисні харчові рекомендації, що допоможуть побороти цих ворогів. Дотримуватись їх варто усім, незалежно від того, чи маєте ви зараз проблеми з серцем.

КОНТРОЛЮЙТЕ РОЗМІР ПОРЦІЇ

Скільки ви їсте, так само важливо, як і те, що ви їсте. Звичка “перевантажувати” тарілку додатковими продуктами, їсти, поки вам не стане важко чи споживати їжу швидко — призводить до постійного переїдання.

Крім зайвої ваги та зв’язку з серцево-судинними хворобами, воно має безліч негативних наслідків для здоров’я: додатково навантажує організм, може стати причиною виникнення проблем зі шлунково-кишковим трактом, викликати порушення сну і відчуття втомленості та браку сил.

Щоби зменшити ризики переїдання — слідкуйте за розміром порцій різних продуктів. Розмір може змінюватись залежно від індивідуальних особливостей або харчових рекомендацій, яких ви дотримуєтеся. Зокрема, одна порція (те, що можна з’їсти за раз) — це:

  • для приготованого м’яса: 60-90 г (розміром з колоду карт)
  • для приготованої риби: 140 г (розмір з долоню)
  • для молока: 200 г, йогурту: 150 г. Для твердого сиру порція 40 г — розмір коробки для сірників
  • для яєць: 2 середнього розміру
  • для горіхів: жменя (бажано сирих та без доданої солі)

 

ДОДАЙТЕ ДО РАЦІОНУ БІЛЬШЕ ОВОЧІВ ТА ФРУКТІВ

Рекомендована норма овочів та фруктів — 5 порцій. Одна порція 80 г свіжих, консервованих або заморожених фруктів та овочів чи 30 г сухофруктів
(https://goo.gl/VBrWQChttps://goo.gl/QeCwq3).

Скільки це саме:

  • Один середній фрукт — яблуко, апельсин, груша або банан
  • Два дрібних плоди — ківі або слива
  • Велика жменя винограду або ягід
  • 30 грамів сухофруктів
  • 150 мл фруктового соку
  • Невелика (десертна) тарілка салату з овочів
  • Півсклянки приготованих зелених або помаранчевих овочів (наприклад, броколі, шпинат, морква, гарбуз)
  • Один середній помідор

Надавайте перевагу свіжим та замороженим овочам і фруктам та консервованим овочам з низьким вмістом солі. Зменште споживання або уникайте овочів з вершковими соусами, смажених або панірованих, консервованих фруктів в сиропі, заморожених фруктів з доданими цукрами.

ОБИРАЙТЕ ЦІЛЬНОЗЕРНОВІ ПРОДУКТИ

Цільнозернові злаки рекомендують як основу раціону. Вони є хорошими джерелами клітковини та інших поживних речовин, які відіграють важливу роль у регулюванні тиску та впливають на здоров’я серця та судин.

Надавайте перевагу цільнозерновому борошну, хлібу із цільного зерна, цільним крупам з високим вмістом клітковини (5 грамів чи більше клітковини в порції), макаронним виробам з борошна грубого помолу. Намагайтесь уникати або повністю відмовитись від білого борошна та хліба, пончиків, печива, бісквітів чи снеків з високим вмістом жирів.

Скільки це в порції:

  • 40 г зернових (близько 6 столових ложок)
  • дві скибки хліба
  • 75 г сирого рису або макаронів

 

ЗМЕНШУЙТЕ СПОЖИВАННЯ ШКІДЛИВИХ ЖИРІВ

А саме насичених і трансжирів. Обмеження кількості цих жирів в раціоні або навіть повна відмова — є важливим кроком до зниження рівня холестерину в крові. Адже коли він високий — підвищуються ризики атеросклерозу, серцевого нападу, ішемічної хвороби серця та інсульту.

Американська Асоціація Серця радить споживати не більше 11-13 г насичених жирів, якщо ви споживаєте 2 тисячі калорій на день. Це близько 5–6% від загальних добових калорій (https://goo.gl/G9oziX).

Щоби зменшити кількість таких жирів у вашому раціоні:

Обрізайте жир з м’яса чи обирайте пісне м’ясо з менш ніж 10% жиру.

  • Уникайте смаження на рослинній олії.
  • Перевіряйте етикетки харчових продуктів — особливо солодощів. Деякі з них можуть бути виготовлені з маслами, що містять трансжири. Напис “частково гідрований” у списку інгредієнтів свідчить про наявність трансжирів в продукті.
  • Обирайте натуральне масло, а не маргарин.

Які жири є корисними та необхідними нашому організму: https://goo.gl/Wtnjjs

 

ЗМЕНШУЙТЕ КІЛЬКІСТЬ СОЛІ

Рекомендована добова норма — 5 грамів, що приблизно становить 1 чайну ложку. Люди, які виходять за цю норму, ризикують захворіти на серцево-судинні захворювання, переважно пов’язані з високим артеріальним тиском або серцевою недостатністю. Також замініть звичайну сіль на йодовану.

  • Обирайте продукти зі зниженим вмістом солі
  • Читайте етикетку — якщо сіль знаходиться на початку списку інгредієнтів, то це означає її надмірний вміст.
  • Якщо в продуктах є морська сіль — це не означає її менший вміст. Морська сіль має таку ж поживну цінність, як і звичайна кухонна сіль.
  • Замість солі на прянощі.
  • Готуйте вдома. Це найкращий спосіб контролювати кількість спожитої солі.

 

Ще кілька важливих правил:

  • Використовуйте невеликий посуд для їжі, щоби зменшити ризики переїдання.
  • Намагайтеся їсти, не відволікаючись на телевізор, читання чи роботу. Це може змусити вас більше з’їсти, оскільки ви не усвідомлюєте наскільки ви вже ситі.
  • Робіть перерву після основного прийому їжі, перш ніж їсти десерт — 15-20 хвилин. Нам потрібен час, щоби мозок дав сигнал про повний шлунок.
  • Вживання алкоголю стимулює апетит. Водночас алкогольні напої висококалорійні. Якщо ви плануєте слідкувати за розміром порцій та берегти своє серце — варто відмовитись від алкоголю взагалі.